Анемия билки. Анемія. Гематологічні захворювання

Анемія. Гематологічні захворювання

Анемія – клініко-гематологічний синдром, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів і зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об’єму крові. Класифікація: 1. Анемії пов’язані з крововтратою: 1. Гостра постгеморагічна. 2. Хронічна постгеморагічна.

Анемії пов’язані з порушенням кровотворення:

• Хронічна залізодефіцитна;

• В12 – дефіцитна.

• Фолієво дефіцитна.

• Гіпо і апластичні.

• Пов'язані з порушенням синтезу гемоглобіну.

• Полідефіцитні.

• Анемії пов’язані з підвищеним кроворуйнуванням (гемолітичні).

• спадкові.

• набуті.

За ступенем важкості: легка: к-сть еритроцитів до 4,0·1012\л, рівень гемоглобіну до 100 г\л середнього ступеня тяжкості: к-сть еритроцитів до 3,0·1012\л, рівень гемоглобіну від 65г\л до 100 г\л: важка: к-сть еритроцитів до 3,0·1012\л, рівень гемоглобіну до 65 г\л. За кольоровим показником: нормохромна –індекс 0,85-1 гіпохромна індекс>0,85 гіперхромна – індекс вищий 1.0.

Етіологія:

• Крововтрати (хронічні):

• Дефіцит заліза в їжі

• Ендогенний дефіцит розвивається в період підвищеного його споживання (підлітковий період, при вагітності, лактації, в післяопераційному періоді За час вагітності і лактації жінка втрачає до 1000 мг. заліза).

• Можливий природжений дефіцит заліза у недоношених дітей, які народились від анемічних матерів.

• Післяопераційні (операції на шлунку) анемії.

Клінічні ознаки:

• Анемічний синдром гіпоксія призводить до значних функціональних і органічних змін в органах і тканинах.

• Серцево-судинний синдром: серцебиття, болі в ділянці серця, задишка. Приглушений 1 тон, функціональний систолічний шум над верхівкою серця,легеневою артерією, над яремними венами «шум дзиги». Низький вольтаж на ЕКГ, можливі порушення ритму.

• Астеновегетативний синдром: виражена слабкість, підвищена втомлюваність, зниження емоційного тонусу. Появляються роздратування, знижується здатність концентрувати увагу.Головні болі, запаморочення, порушення сну – тяжке засинання звечора при сонливості вдень.

• Ураження травного тракту –зниження апетиту, порушення травлення, порушення випорожнення.

• Сидеропенічний синдром –трофічні зміни шкіри і придатків, слизових оболонок. Шкіра бліда, суха, нееластична, шорстка на дотик. Появляються ділянки іхтіозу,зони гіперпігментації, депігментації. На ступнях, пальцях рук і ніг виникають болісні тріщини. Нігті при сидеропеніїтьмяні, стоншені, ламкі, з поперечною посмугованістю, при тривалому перебігу утворюються койлоніхії – сплощення нігтьової пластинки аж до утворення ложкоподібної увігнутості.

Волосся втрачає блиск, стає ламким, сухим, легко січеться, рясно випадає. Слизова оболонка - стає блідою, сухою, втрачає вологий блиск. Червона кайма губ має нерівномірну поверхню,, тріщини. Можливий ангулярний стоматит (заїди). Типова наявність прогресуючого карієсу. Охриплість голосу аж до афонії. Язик має атрофовані сосочки, блискучу поверхню, яскраво-малинове забарвлення. Часто спостерігається болючість язика. Зіпсуття смаку появляється при важкому дефіциті заліза – хворим хочеться їсти землю, глину, крейду, зубний порошок, вугілля, вапно. Часто спостерігається пагофагія – бажання їсти лід, заморожені продукти. Пристрасть до різких запахів –бензину, гасу, вихлопних газів. Ураження слизової оболонки стравоходу спричиняє утруднене ковтання сухої і твердої їжі. Ця дисфагія може супроводжуватись печією, застряганням їжі (передраковий стан). Мязева слабкість, підвищена стомлюваність, нетримання сечі.

Додаткові тести Гемограма. Змінюються показники червоної крові. Кількість лейкоцитів, формула, та кількість тромбоцитів не змінюються. Спостерігається анізоцитоз (зміна величини еритроцитів – ранній симптом анемії), пойкілоцитоз (зміна форми еритроцитів), мікроцитоз (еритроцити діаметром менше 6,5мкм). Ретикулоцити (стадія дозрівання еритроцитів, трансформація їх в ер. відбувається за 29 год) В нормі у крові є 0,1-1% ретикулоцитів. ЗДА, як правило, є норморегенераторними. Десфералова проба: зменшення виділення із сечею заліза (у нормі 0,6-1,3мг заліза за добу). Вводять в\м 500 мг комплексну десфералу. Якщо екскреція заліза з сечею після введення десфералу менше 0,8 мг на добу, діагностують тканинний гіпосидероз. БАК: зниження рівня заліза. Дослідження калу на приховану кров.

Лікування: ДІЄТА (білки збільшують на 20%, 60-70% білки тваринного походження, зних 40%-білки риби і мяса, 20%- білки молочних продуктів, 5% - яйця). Печінка, язик, м’ясо, ікра осетрова та кетова, нирки, ковбасні вироби – по 200-250 г на день.Найкраще засвоюється залазо з вареної чи смаженої печінки, паштетів з неї, а також ліверних та кров’яних ковбас, після цього за рівнем засвоєння ідуть м’ясо і риба. Продукти моря:паста «Океан, кальмари, креветки, скумпії». Екстрактивні речовини і сіль. Бульйони, прянощі, та пряні овочі. Натуральні червоні вина.Доросла людина перед їжею може приймати 50-75 мл розбавленого червоного вина. Овочі, фрукти, настій шипшини. Персики, абрикоси, урюк, антонівські яблука,груші, ягоди. Соки без м’якоті, кефір, йогурт, кумис.Жири знижують засвоєня заліза. Тому к-сть жиру знижують на 5 - 10%. Рослинні олії повинні складати 40% жирів. Виключають чай,каву, шоколад, чорниці, айву, кизил, хурму, чорноплідну горобину.Обмежують – шпинат,щавель, ревінь. Знижують засвоєння заліза хліб, бобові, крупи. Медикаментозна терапія: Веронал, феро-градумен, гемофер, актиферин, актиферин-композитум, фероплекс тардиферон.

В12-дефіцитна та фолієво дефіцитна анемія це досить рідкі анемії, частіше спостерігається в осіб літнього віку, рідко у людей молодше 30 років. В12 дефіцитна анемія була вперше описана Аддісоном у 1885 році і більш докладно – Бірмером у 1968 році, і названа перніціозною анемією, тобто злоякісною, вкрай небезпечною. У 1925 році Майнот і Мерфі виявили терапевтичний ефект сирої печінки, хвороба перестала бути невиліковною.

Клінічні ознаки

• Початок поступовий.

• Анемічний синдром: слабкість, нездужання, запаморочення, шум у вухах, «метелики »перед очима (прояви гіпоксії мозку), задуху, серцебиття, гіпотонію, екстрасистолії.

• Ураження нервової системи. Ознаки ураження нервової системи є у всіх хворих, тяжкі ураження- в 1\3 пацієнтів. Неврологічні порушення виникають внаслідок пошкодження білої речовини задніх та бічних стовбів спинного мозку – фунікулерний мієлоз. Спостерігаються відчуття «повзання мурашок», затерплість, пощипування або кольки в кінцівках, особливо в кінчиках пальців. Рідше – відчуття холоду, напруги, прострілюючи болі в кінцівках. Хода стає хистка, атаксична.

• Астеновегетативний синдром.

• Ураження кишково-шлункового тракту. Язик: ознаки гентерівського глоситу, спостерігається у 50% хворих: біль та печія в роті.

• Язик стає дуже болючим

• Шлункова диспепсія: втрата апетиту, печія, епігастральний дискомфорт, болі, нудота, блювота.

Фізикальне обстеження: шкіра бліда, жовтушна з лимонно-жовтим відтінком. На шкірі пояляється дифузна чи крапкова коричнева пігментація. Склери субіктеричні. Язик –глосит. На кінчику язика яскраво-червоні плями запалення. Спленомегалія розвивається практично у всіх хворих, але не завжди виявляється. Кардіопатія Неврологічні зміни: порушення вібраційної, відхилення в позі Ромб ерга із вказівним пальцем та інші відхилення.

Дані додаткового обстеження

• Гемограма: КП підвищений – 1,2-1,4. Мазки крові - макроцитоз (переважання еритроцитів понад 8 мкм), мегалоцити (понад 12 мкм),анізохромія (різноманітність еритроцитів за забарвленням), тільця Голлі – дрібні круглі фіолетово-червоні включення розміром 1-2 мкм, зустрічаються по 2-3 в одному еритроциті – це рештки ядерного хроматину мегалобласти, кільця Кебота – залишки ядерної оболонки, мають вигляд кільця або вісімки забарвлені в червоний колір. Лейкопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитопенія, зсув лейкоцитарної формули вправо, збільшення ШОЕ.

• БАК: підвищення вмісту білірубіну, за рахунок непрямого .

• Мієлограма: мегалобласти у великій кількості, полісегментарність ядер нейтрофілів.

• Інструментальні методи обстеження: ФГДС і рентгеноскопія шлунка (атрофічний гастрит).

• Дослідження шлункового соку: ахлоргідричний стан.

• Лікування: Режим залежить від важкості стану.

• Дієта №15

• Вітаміни: віт В12парентерально по 250-500мкг 1 раз на добу 4-6 тижнів, фолієва кислота перорально.

ЛЕЙКОЗИ

• Гетерогенна група злоякісних уражень системи крові, які розвиваються внаслідок злоякісної трансформації кровотворних клітин у кістковому мозку і лімфоїдній тканині.

• Гострий лейкоз – злоякісна пухлина, морфологічним субстратом якої є молоді бластні клітини – недиференційовані або малодиференційовані.

• Поширеність: захворюваність вища у дітей до 4 років та осіб старших 50 р.,у чоловіків зустрічається частіше.